Виставка фіналістів 14-го Конкурсу Гепперта

У цьогорічному Конкурсі Гепперта ми не запитуватимемо, як у попередні роки, що роблять художники для живопису. Ми не будемо розмірковувати, потрібні нам картини чи ні. Бо ми віримо – можливо, наївно – що мистецтво все ще нам необхідне. Особливо у світі, що палає.

14-й Конкурс Гепперта орієнтований на художників/иць, які отримали диплом у 2018-2022 роках, і творчість яких базується на живописі. Структура заходу складається з двох елементів: відбіркового симпозіуму та конкурсної виставки. Під час симпозіуму експерти та експертки, серед яких: Домініка Ковиня, Томаш Калітко, Ярослав Єшке, Зузанна Долега, Аліція Клімчак-Добжанецька, Малгожата Шиманкевич, Вальдемар Татарчук, Моніка Шевчик, Марцін Поляк, Алекси Вуйтович та Магдалена Уйма-Гавлік відібрали кандидатури трьох, на їхню думку, найцікавіших художниць і художників, та представили їхні профілі та здобутки. З цієї групи в ході закритого обговорення журі у складі Івони Бігос, Кароля Радзішевського, Ядвіги Савіцької, Кшиштофа Станіславського та Анджея Здановича відібрало фіналістів та фіналісток, що візьмуть участь у конкурсній виставці.

Журі у складі: Івони Бігос, Кароля Радзішевського, Ядвіги Савіцької, Кшиштофа Станіславського та Анджея Здановича відібрало для виставки 14-го Конкурсу Гепперта наступних осіб:

Цього року нас цікавлять більше особистості художників, ніж те, за посередництвом чого вони творять. Передусім, нам цікаві їхні емоції, переживання, досвіди, сни та прагнення, словом, все те, що дає початок твору мистецтва. Серед більшості живописних робіт, винятком будуть асамбляжі (Наталія Карчевська), анімації (Клаудія Прабуцька) та мультимедійні роботи (Ганна Шумська), які спираються на живопис або доповнюють живописні цикли художниць. Кураторки конкурсної виставки Йоанна Кобилт (BWA Вроцлав) та Марлена Промна (ASP Вроцлав) розглядають виставку не стільки як спробу зобразити різноманіття поколінь, скільки як зазирнути з-за спин декількох людей, що мають особливий стиль. Хоч особисті мотиви, використані техніки живопису та робочі стратегії художників/иць абсолютно різні, кураторки бачать один чіткий спільний знаменник. Зміст робіт сімки фіналістів зароджувався десь між серцем та головою, тривогою та близькістю, болем та любов’ю. Дивлячись з метарівня на змістове і формальне наповнення робіт, представлених на виставці, помічаємо, що в них домінує фігуративізм, людська постать. В добу постлюдських наративів, які так інтенсивно розвиває сучасне мистецтво, тут людина видається напрочуд важливою.