Riverbeds: Cилипотоку

ВиставкаАнни КендзьориСилипотокувходить у глибинурічковихрусл. Вонавідкриває невидимісвіти тауявленняпро річкиізапрошуєдо спільноїдії: будування, спостерігання, торканнятаствореннястосунківз річкою. Ценайновішачастина довготривалого проєктуRiverbedsпознанськоїмисткині.Виставку можна побачити в галереїSIC!у Вроцлавіупродовжліта

«Ми–водойми»

Цією візуальною метафорою Астріди Нейманіс(Bodies of Water)починається кураторський текстдовиставки АнниКендзьори,авторстваТуче Ерел–турецькоїкураторкиі письменниці, пов’язаноїзArtLaboratory Berlin.Сфера творчих пошуків Кендзьори–втілена пам’ять проводойми. У своїй практицімисткиня поєднує польову роботуйдослідження, студійну діяльністьіархівнірозвідки. Основнийсередник,відякого вона відштовхується,–фотографіяіфотографічне мислення.Вона експериментуєз керамікою, відео та інсталяціями. ВиставкаСилапотоку–черговачастинаодного з їїнайновішихпроєктів:Riverbeds,у якому вона зосереджується на стосунках між людьми та річками. Розпочавшисьу Камбоджі, він продовжився в Польщі, ФранціїіНімеччині надСерединнимРейном.

Мисткинядосліджує русла річок

ПроєктАнни Кендзьорив галереїSIC!виходитьпоза межі однієї конкретної річкиівбирає кожну річку–силоміцьрегульовануконструкціями,що були зведенілюдською рукою.Мисткинядосліджує русларічокіїхнєдовкілля,якеперейняли іколонізувалилюди, пропонуючи зв’язки, засновані нажестахемпатії. Працюючи над виставкою,Кендзьора переважно використовувала фотографіюіглинуgreenware.Це термін, якийвживаютьдля опису необпаленої, надзвичайно делікатноїікрихкої глини,яка може повернутися в кругообігземлі.

Виставка створена спільно з глядач(к)ами

Riverbeds:Силипотоку—це відкрите запрошення до колективної дії: спільного переживаннятворчого процесу, контакту з матерією,налагодженнязв’язків і пошуку спорідненості між водоймами.Завдяки своїм роботам Анна Кендзьора дозволяє нам занурюватися під поверхню,відкриваючиневидимі річковіобрази. Викочуючи каміння з глини та запрошуючи відвідувачів розділити цей жест,мисткинянаслідує творчі сили природи. Таким чином, ставить під сумнів довговічністьвитворівякприроди, так і людини.

З чого зроблені роботи

Дихотомію людина-природа мисткинясимволічно представила вкамені, склі, кераміцііфотоматеріалах. Ціле літо наплощіКостюшкаможнабудепобачити, серед іншого,фрагментфотосерії, що демонструє рослинні релікти з берегів річок чи інсталяцію з блоків пісковику, а такожможна будевзаємодіяти з роботами Анни Кендзьори. Ми запланували низку супутніх заходів,зокрема створення річкових каменів разом ізмисткинею, серіюДика глинайекскурсії.Цього року галереяSIC!представляє виставкимисткинь, які раніше працювали в іншихжанрах.Усвоїй мистецькій стратегії вони звертаються до органічних матеріалів, знайдених у природі:культивованих чи збираних. Кераміка, глиначискло стають ключовою частиною їхньої художньоїмови.

АННА КЕНДЗЬОРА – (1982, Польща) художниця, випускниця Академії образотворчого мистецтва таУніверситету ім. Адама Міцкевича в Познані, докторкаобразотворчого мистецтва,ад’юнктка

факультетуфотографії Університету мистецтвіменіМаґдалениАбакановіч у Познані. Кураторкаіспівкураторкафотовиставок (зокрема під час 9-гоБієналеФотографії у Познані, 2015; фестивалюTIFFу Вроцлаві, 2016; ЄвропейськогоМісяцяФотографії у Берліні, 2016;ФестивалюInterphoto 2017уБілостоку;Місяця Фотографії вРизі, 2019;Chiang MaiPhoto FestivalвТаїланді, 2020). Учасницямистецьких резиденцій в Іспанії, Таїланді, Франції, представляла свої роботи на індивідуальних іколективних виставкахіна конференціях у Польщі, Німеччині, Австрії, Іспанії, Греції,Вельсі, Швеції,Індонезії, Кореї, Словаччині, Португалії, Білорусі, Литві, Мальті.