Знову танцюють гнівуса! Кароліна Мелніцка

Чи може блазень вирватися з лап правителя? Кого і від кого захищає армоване скло? І як у біса танцювати гнівуса?! Запрошуємо на індивідуальну виставку Кароліни Мельніцкої в галереї SIC! BWA Wrocław.

У своїй найновішій виставці Знову танцюють гнівуса! Кароліна Мелніцка розглядає відносини влади та покори, в яких сміх, танці та гра можуть бути інструментами бунту. Вона покладає надію на акти вандалізму та на ніжні, романтичні жести незгоди. Її зброя – пародія на знайомі візуальні коди, клоунада, зсув та відхилення від норми. Вона підриває задушливі клітки, створює жартівливі талісмани та лоскоче до сліз.

Для Мелніцкої скло, з якого виготовлені її роботи, є носієм звуку та світла, що наближає його до матеріалу, який «перформує подію». Художниця трактує свої роботи як скульптурну документацію підривної діяльності – запис нічних дружб, революційних хореографій та танцювальних протестів. Для неї гра це не лише ціль сама в собі, а й те, що виходить з глибокої людської потреби.

Предмети та поняття на виставці Знову танцюють гнівуса! в галереї SIC! втрачають свої початкові функції і набувають нових. Вони розповідають анекдоти, передражнюють, видають себе за інших, згадують дитячі травми. Люстри, замість того щоб світити, імітують музичні інструменти. Слина (ми, діти, сказали б «харклі») при повному освітленні напинається, немов трофей, і, як в дитинстві, викликає навперемінно огиду і захоплення. Армоване скло, пацифіковане художницею, стає скетчбуком, де дріт грайливо повторює контури персонажів з мультфільмів або просто складається у каракулі (а, може, закодовані повідомлення?). Дзвін – це сигнал до гри і попередження. Народний танець гнівус -– також відомий як Мазур або Гоньони – відривається від свого коріння, стаючи метафорою танцю для свободи. Чи це його кроки танцювали втомлені ноги, сліди яких можна знайти на скляному рельєфі в галереї?

Виставку Знову танюцюють гнівуса! 27 травня відкриє вернісаж, під час якого ми почуємо звуковий перформанс “Medieval Dreams I-XIII” у виконанні Любоміра Гжеляка (Lutto Lento) та сет Кшиштофа Багінського з варшавського колективу KEM.

Про художницю:

Кароліна Мелніцка народилася 1988 року в Торуні. Закінчила культурологію в університеті ім. Адама Міцкевича в Познані (2010) та мультимедіа в Академії мистецтв у Щецині (2016). Її мистецькі пошуки можна охарактеризувати як концептуальне критичне мистецтво, яке досліджує механізми наперед планованої реальності. Їй особливо цікаво спостерігати за методами проєктування простору чи ідей для масової аудиторії. Художниця працює в різних ЗМІ. Протягом кількох років вона організовує заходи, що поєднують образотворче мистецтво та музику під назвою Mazury Club. Живе та працює у Варшаві.

Куратор: Міхал Ґжеґожек