Наша смерть

У якийсь момент у майбутньому це буде останній день вашого життя. Ми не знаємо, коли і як ви помрете, але ми впевнені, що це станеться. Чи можете ви уявити, що залишаєте цей світ з посмішкою на обличчі?

У культурі, яка представляє смерть переважно в контексті трагедії, насильства та катастрофи, важко сприймати кінець життя як мирну подію. Ми часто схильні ставитися до смерті як до жахливого ворога, з яким потрібно боротися і запобігати йому. З таким способом мислення ми приречені на невдачу. Що, якби ми не тільки прийняли неминучість смерті, але й сприйняли її як цінну частину нашого життя?

Аня Франчак запрошує нас зв’язатися з нашою смертю. У цьому інтерактивному перформансі ми запрошуємо вас підійти ближче і по-дружньому привітатися зі своєю смертністю. У просторі галереї ви зможете відвідувати індивідуальні заняття з Анею, зустрічі в Death Cafe, лекції та майстер-класи. Одним з них стане відкритий майстер-клас Разаліни Бусел, в ході якого художниця створить інсталяцію – спіральну мандалу, виконану з невеликих віддрукованих форм у формі труни. Протягом двох тижнів ви зможете не тільки спостерігати, а й брати участь у процесі трансформації:

11 червня: СТВОРЕННЯ

Панелі з дерева перенесені в порожній простір галереї. Коли частини будуть зібрані разом і набудуть нової форми, ми стаємо свідками виготовлення труни. Як тільки каркас буде готов, його викладуть затишною текстильною інкрустацією ручної роботи. Потім труна перетворюється на колективний витвір мистецтва. Ми запрошуємо вас взяти участь в процесі малювання і залишити на ньому барвистий відбиток своєї руки. Ця практика натхненна появою “трунних клубів” у багатьох частинах світу, де люди збираються разом, щоб побудувати власні труни та прикрасити їх в естетичному стилі, що відображає їхні цінності та смак. 

13-23 червня: СПОСТЕРІГАННЯ

Оточена квітами і свічками, труна готова для вас. Якщо хочете, можете лягти в неї. Просто зніміть взуття та залізайте в середину. Не поспішайте і просто спостерігайте, що ви відчуваєте. Ви також можете записатися до Ані, яка проведе вас через весь процес. Під час індивідуального сеансу ви можете відправитися в подорож всередину себе і поглянути на своє життя з точки зору її останнього дня. Після цього ви можете перенести свої роздуми на аркуш та повісити його на стіну, де ми збираємо побажання, надії і бачення, які хочемо втілити в життя перед смертю. 

24-25 червня: КРЕМАЦІЯ

Записки знімаються зі стіни і кладуться в труну, разом з квітами і свічками. Труну вантажать в катафалк і везуть в крематорій. Після кремації урна з останками експоната повертається в галерею. Під час церемонії прощання ми збираємось як громада, щоб створити та провести ритуальний простір. Разом ми прощаємося з тим, що минуло, і шануємо те, що хотіли б пам’ятати.

Аня Франчак – засновниця Інституту доброї смерті та прихильниця відкритого діалогу і освіти з питань вмирання, смерті і горя. Після вивчення сценічного мистецтва в Хільдесхаймі, Болоньї та Загребі вона працювала у кіноіндустрії 10 років. Близька зустріч зі смертю привела її на новий шлях. Сьогодні вона є кваліфікованим консультантом з горя, доулою смерті та учасником ритуалів. Вона надає емоційну підтримку людям, які помирають, та їх сім’ям, а також людям, які перебувають у жалобі після втрати близької людини. Вона розробляє індивідуальні ритуали прощання та проводить особисті похоронні церемонії. У всіх своїх роботах вона створює безпечні простори, де можна з ніжністю зустріти горе і втрату та пережити їх. На її першій виставці “Наша смерть” різновиди її діяльності та творчості об’єднуються в мистецькому просторі.