Як розмовляти з планетниками. Виставка про воду, погоду і клімат

У слов’янській міфології планетниками називали демонічних істот, відповідальних за атмосферні явища – зокрема, за опади і бурі. Сьогодні, коли криза клімату проявляється новими повенями і посухами, а погодні аномалії стали новою нормою, людина відчуває дедалі сильнішу потребу контролювати природу. Колективна виставка Як розмовляти з планетниками присвячена воді як життєво важливій субстанції і водночас, загальному добру, яке ми спустошуємо.

Роботи, представлені на виставці, демонструють складність кліматичної катастрофи, апелюючи до погодних явищ і практик, пов’язаних з водою. Використовуючи різні засоби вираження – скляні і керамічні об’єкти, відео, ігри, тканини та фотографії – митці і мисткині порушують такі питання, як регулювання річок, доступ до питної води, зміна погоди, а також торкаються соціальних проблем, пов’язаних з водою: нерівності, злочинності й корупції. Вода є не тільки основою всього життя, але й знаряддям, що використовується в конфліктах, і невід’ємним елементом багатьох ритуалів і звичаїв (релігійних і світських).

Робляться різноманітні спроби усунути катастрофічні наслідки втручання в навколишнє середовище, спричинене поводженням з водою як із засобом, який потрібно монетизувати. Домінують два підходи. З одного боку маємо мрії про повернення до ідилічного первісного стану завдяки ренатуралізації. З другого – технооптимізм, гідробудівництво і віра в силу прогресу. Обидва ці шляхи не приведуть нас нікуди, якщо не брати до уваги той факт, що кругообіг води на Землі є складною системою, і будь-яке втручання викликає ряд, часто непередбачуваних, наслідків.

Виставка не дає відповіді. Її метою є радше окреслення проблем і привертання уваги до переплетення явищ, що відбуваються на наших очах, як у сфері природи (гідрологічний цикл), так і в політиці, суспільному житті, економіці, рільництві й технології. «Перев’язки», які ми накладаємо локально для полегшення найгостріших проблем, виявляються причинами подальших лих. Місцеві рішення впливають на людей і місця віддалені на тисячі кілометрів. Кожне втручання тягне за собою ряд змін. Більше ніхто не вірить у силу планетників чи інших надприродних істот, з якими можна було б домовлятися, але ми все ще розраховуємо на диво, живучи в переконанні, що «якось то буде».

Попередження щодо чутливості та алергії:
– у приміщенні, де працює «Шлюз», відчувається сильний запах гуми, який може бути дратівливим
– частиною інсталяції є устричні мушлі; дотик до них або вдихання пилу, що витає навколо, може викликати алергічні реакції
– одна з кімнат затемнена – єдиним джерелом світла є проекція