Янголи, залишені в гардеробі

Янголи, залишені в гардеробі — це виставка двох квір-мистців, Міхала Ковальчиса та Міхала Іванського, у галереї BWA Wrocław Główny. Відправною точкою для експозиції стали їхні спогади, дослідження психогеографії та археології пам’яті. Живописні роботи доповнюють відеопроєкції, інсталяції з металу, а також об’єкти з дерева та олова.     

“[…] Нормальні люди, люди з серцем і з бабусею, виглядають як розкопки. Як янголи, залишені в гардеробі”, — писала Аґнєшка Осєцька. Назва виставки, запозичена з книги “Розмови у танці”, де авторка веде діалог із самою собою, стає для митців імпульсом до роздумів над археологією пам’яті, ідентичністю та роллю творчості як форми особистого осмислення. Практики Міхала Ковальчиса та Міхала Іванського є візуальною документацією пристрастей, фантазій та особистих переживань. Їхні роботи, зосереджені на квір-тематиці, прагнуть деконструювати суспільні коди та наративи, які формують нормативні уявлення про ідентичність, бажання та приналежність. 

У просторі галереї BWA Wrocław Główny до кінця липня представлено живопис, відео та скульптурні об’єкти, що складають виставку Янголи, залишені в гардеробі, відібрану за результатами відкритого конкурсу (open call), проведеного інституцією у 2025 році. Приводом для створення нових робіт стала для митців локація та ідентичність місця — вроцлавського вокзалу. “До кінця вісімдесятих років він функціонував як “пікета” (місце випадкових зустрічей), тобто місце побачень місцевих чоловіків, які шукали партнерів для сексу без зобовʼязань”, — розповідає Міхал Ковальчис (нар. 2001), посилаючись на книгу “Любєво” Міхала Вітковського. Досвід геїв із “Любєво” на виставці розширюється сучасним контекстом через зіставлення з переживаннями Ковальчиса та Іванського. Ритм експозиції також відсилає до структури книги, поділяючи простір на дві зони — розповіді про пікети та про балтійський пляж. 

Міхал Іванський послуговується переважно живописом, досліджуючи тему фетишу як тонку форму експресії. Його картини зображують ефемерні силуети — візії коханців та захоплень, позбавлені буквальності чи еротичної зухвалості, занурені в атмосферу сну наяву. Своєю чергою Міхал Ковальчис створює особистий бестіарій — збірку фігур, натхненних стосунками та досвідом життя в культурі виключення. Його практика ґрунтується на дослідженні слова як художньої матерії, розширюючи межі розмовного перформансу через квір-чутливість. У його роботах (живопис, металеві інсталяції, об’єкти) з’являється мотив Балтійського моря, персоніфікованого як коханець, якому митець довіряє емоції, пов’язані з відторгненням. 

Спогади, дослідження психогеографії та археології пам’яті стають тут точкою відліку для роздумів над механізмами соціальної неадаптації. Виставка “Янголи, залишені в гардеробі” демонструє взаємодію образу і слова як матеріалу мистецтва, досліджуючи візуальний потенціал неприйняття та окреслюючи межі бажання з двох перспектив, що взаємно переплітаються. Представлені роботи відіграють роль ретроспективних наративів, провідною емоцією яких є ностальгія.

Міхал Іванський – народився у 1994 році у Вадовіцах, живе та працює в Кракові. Випускник факультету живопису Академії образотворчих мистецтв у Кракові. У межах програми Erasmus навчався на факультеті образотворчого мистецтва Лісабонського університету, після чого проходив стажування в берлінській студії ісландського митця Егілла Себ’єрнссона. Співзасновник мистецького колективу «Bałuckiego 15». Працює переважно з живописом, предметно-орієнтованим мистецтвом та скульптурою. У своїй творчості порушує фундаментальні питання про сенс існування, звертаючись до особистого досвіду, такого як часта зміна місця проживання чи негетеронормативне кохання. Учасник численних виставок та конкурсів, зокрема фіналіст Б’єнале молодого мистецтва «Rybie Oko 11», учасник виставок «Loostro 16», «PROMOCJA 2021» та фестивалю «Młode Wilki 18».

Міхал Ковальчис – народився у 2001 році в Гданську. Випускник Академії образотворчих мистецтв у Гданську та Академії образотворчих мистецтв імені Євгеніуша Ґепперта у Вроцлаві. У своїй художній практиці досліджує питання власної ідентичності та прагне перекласти особистий досвід на мову візуальних образів. Його роботи використовують слово як матеріал мистецтва, поєднуючи авангардні традиції розмовного перформансу з квір-перспективою. Роботи Міхала були представлені на фестивалях в Ісландії (Slaturhusid Art Center), Гданську (галерея Ul), Любліні (Performance Platform Lublin), а також у межах Wrocław Off Gallery Weekend (2024) та Cracow Art Week Krakers (2025). Учасник проєкту «Głęboka Woda» (2022) від Гданської міської галереї.